Реферат на тему пилип орлик конституция

Для осуществления замыслов Орлик подготовил новые, более совершенные и привлекательные демократические законы жизни украинского народа. Трижды в год — на Рождество, Пасху и Покров — при гетмане собирается большой совет, на которую приглашаются генеральные старшины, полковники, сотники, «умные советники» из полков, представители Запорожской Сечи. Этот совет — парламент — призвана решать важнейшие государственные дела. Государственными финансами имел распоряжаться не сам гетман, а подскарбий. Содержание гетмана и его дома базировалось на использовании доходов с его имений. Казацкой старшине запрещалось привлекать вольных казаков и посполитых к разным работ в своих хозяйствах, забирать и силой скупать почвы. Поднимался вопрос о равномерное распределение налогов между посполитыми, казаками и мещанами. Запрещалось «переижджим слугам гетманским» злоупотреблять властью, требуя подводы, корма, напитки.

Осада Полтавы закончилась неудачей и еще больше ослабила наступательные возможности шведов. Еще ночью шведские войска пошли в решительное наступление. Несмотря на большие потери, они пробились через первые редуты московского войска. Но сокрушительный перекрестный артиллерийский и ружейный огонь, в результате которого был ранен и сам Карл XII, заставил шведов отступить. Карл XIIкинув у него все силы. По приказу Петра Iмосковськи войска и казаки Скоропадского также перешли в наступление. Потеряв более 9 тысяч. человек убитыми, шведская армия не выдержала артиллерийского огня и рукопашной схватки. Уже в 11 часов она начала отступление, а затем и бегство с поля битвы.

Конституція постала як очеревлена ідея української держави — Гетьманщини і водночас як удосконалення тогочасного розуміння суті держави. Звісно, форма, у якій це все викладено, не позбавлна хиб (точніше особливостей свого часу), але це ж перша українська конституція. Конституція 1710 р. була не лише емігрантським твором, а й загальноукраїнським політичним актом. Це підтверджують слова самого Пилипа Орлика: »Над цим ми працювали більше місяця. Мої висланці їздили і приїзджали два рази на Україну та з України. Мені це найбільше завдавало праці, бо я мусив зложити цифрами проект для знатної старшини України. П. Войнаровський допомагав мені у цьому». Текст Конституції дійшов до нас у латинській та неповній українській редакціях. Латинська версія повніша за рахунок викладення легенд про походження народів та опису надуживань старшини в Україні. Очевидно, що саме вона й була варіантом тексту, що призначався для міжнародного використання. Складається Конституція із вступу (преамбули) та статей, що об’єднані у 16 розділів.

Слово “конституція” походить від латинського слова constitutio, яке означає устрій, установлення. Отже, конституція – це основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, виборчу систему, а також основні права та обов’язки громадян. Для появи такого документа в історії української політичної та правової свідомості було достатньо підстав.Згадаємо, що сама поява козацькогос тану у ХVІ ст. викликала потребу законодавчого вирішення пов’язаних з ним правових питань. Ніяких прецедентних норм для цього не існувало навіть в досить ліберальній, як на ті часи, конституційній монархії Речі Посполитої. Але то були інші часи, коли православна віра й українська церква перебували у важкому становищі й потребували державного захисту й підтримки.Другий пункт Конституції трактує проблему державних кордонів України та її цілісності, тобто неподільності на Правобережну і Лівобережну. Самодержавство невластиве гетьманському урядуванню…”.Приставивши таким чином на “гетьманське урядування” Конституція встановлює політичну систему державної влади, згідно з якою гетьман не є неподільним розпорядником влади. Взагалі йшлося про більш справедливий розподіл власності й повинностей перед державою між усіма станами суспільства, що є свідченням загальнодемократичного спрямування конституції в соціальні питання.Пункт тринадцятий підтверджував права та привілеї, колись надані Києву та іншим українським містам. Мовиться в першу чергу про привілей на Магдебурзьке право.Чотирнадцятий пункт регулював складні соціальні відносини, що виникали між суспільними станами і ярмом лягали на плечі посполитих і бідних козаків – численні напруги, зловживання, паразитування тощо.

Високоосвічений, з тонким національно-політичним розумом, палкий і свідомий патріот і борець за незалежну Україну, Пилип Орлик виділявся у тогочасному середовищі української козацької старшини. Навіть історики XIX століття, зокрема Соловйов, Ключевський та Костомаров, незважаючи на негативне ставлення до українських визвольних ідей, не могли не зауважити його щирості й чистоти замірів. Орлик являв собою цілком новий тип патріота й інтелігента, який у неймовірно тяжких умовах еміграції не полишав думки про відновлення самостійності української держави. Найактивніший провідник мазепинської ідеї, він присвятив ціле своє життя створенню західноєвропейської коаліції, яка б допомогла визволити Україну. Орлик активно листувався з монархами та іншими високими зверхниками цих держав, порушував українську проблему на різних приватних та офіційних зустрічах. Він намагався скористатися будь-якою можливістю, щоб зацікавити європейські держави вирішенням долі України. Головна ідея її — повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти.